Нульовий експорт — режим, у якому інвертор виробляє рівно стільки, скільки споживає будинок, і не віддає надлишок у мережу. Він потрібен, коли договору на віддачу немає, коли лічильник може врахувати зворотний потік як споживання або коли дозволена потужність віддачі менша за потужність станції. Для цього інвертору треба «бачити», що відбувається на вводі.
Як це працює
У точці підключення будинку до мережі — після лічильника оператора, перед усіма навантаженнями — ставлять датчик: трансформатор струму або лічильник. Інвертор кілька разів на секунду дізнається, куди тече енергія, і зменшує вихід, щойно з'являється віддача. Миттєвим регулювання не буває: коли вимикається потужний прилад, наприклад чайник на 2 кВт, інвертору потрібен невеликий час, щоб скинути потужність. Тому в налаштуваннях часто задають невеликий запас споживання з мережі, 20–100 Вт, щоб короткі викиди в мережу не з'являлися.
Надлишок, який не можна віддати, гібрид спрямовує в батарею, а коли вона повна — обмежує панелі. Мережевий інвертор без батареї в режимі нульового експорту сонячного дня працюватиме неповною потужністю — це нормально.
Трансформатори струму
Найпростіший датчик — роз'ємний трансформатор струму, що защіпається на фазний провід без його розриву. Правила встановлення:
- Місце. Між лічильником оператора і першим відгалуженням до будь-якого навантаження чи до інвертора: через трансформатор має проходити весь струм будинку.
- Напрям. Стрілка на корпусі — у бік, вказаний в інструкції (зазвичай до мережі або до інвертора). Якщо переплутати, інвертор сприйматиме споживання як віддачу й навпаки.
- Фаза. Трансформатор — на тій фазі, до якої підключено однофазний інвертор; у трифазній системі — кожен на своїй фазі, у правильному порядку L1, L2, L3.
- Лише «рідний» трансформатор. Інвертор розраховано на конкретне співвідношення витків; чужий трансформатор зовні такий самий, але показуватиме неправильно.
- Довжина кабелю. Подовжувати можна лише в межах інструкції, бажано витою парою.
Лічильник з RS485
Альтернатива — електронний лічильник на DIN-рейку з інтерфейсом RS485 (Modbus), підключений до інвертора кабелем зв'язку. Він точніше визначає потужність і напрям, бо вимірює і напругу, і струм, а кабель зв'язку може мати десятки метрів — зручно, коли щиток далеко від інвертора. Модель лічильника має бути в списку сумісних у виробника інвертора; адресу й швидкість обміну налаштовують за інструкцією.
Три фази: за сумою чи по кожній
У трифазному будинку інвертор може обмежувати віддачу за сумою фаз — тоді віддачу на одній фазі компенсує споживання на інших — або по кожній фазі окремо. Перший варіант дає більше власного споживання сонячної енергії, але має сенс лише тоді, коли облік оператора теж підсумовує фази. Як рахує ваш лічильник, уточніть в оператора системи розподілу. Однофазний інвертор із одним трансформатором бачить лише свою фазу; про вибір фазності — у статті «Однофазний чи трифазний інвертор».
Не нуль, а ліміт
Якщо віддачу погоджено, але на меншу потужність, ніж може видати станція, замість нуля задають ліміт: наприклад, станція на 10 кВт, дозволено віддавати 5 кВт. Інвертор пропустить у мережу не більше заданого, а решту спрямує на споживання й у батарею. Для кількох мережевих інверторів ліміт тримає спільний логер або енергоменеджер з одним лічильником на вводі.
Як перевірити налаштування
- Увечері, коли панелі не працюють, увімкніть чайник: інвертор має показати споживання з мережі близько 2 кВт. Якщо показує віддачу — розверніть трансформатор.
- У трифазній системі вмикайте навантаження по черзі на кожній фазі й дивіться, чи зростає саме вона.
- Сонячного дня вимкніть потужні прилади й переконайтеся, що потік на вводі близький до нуля.
- Через кілька днів перевірте на лічильнику оператора регістр відданої енергії (зазвичай A−): він не повинен зростати.
Лічильники й трансформатори струму, сумісні з інверторами, — у розділі «Лічильники й трансформатори струму», кабелі зв'язку — у розділі «Кабелі». Як стежити за потоками енергії з телефона — у статті про моніторинг інвертора через Wi-Fi.
